Статті

Молотків: МЕЛЬНИЧУК Богдан. БАЛАДА ПРО МОЛОТКІВ

БАЛАДА ПРО МОЛОТКІВ

Моїм односельцям — присвячую

Чекали ранку люди і лелеки,
Немов життя, дзвенів в березах сік...
Та розстріляли ранок кулемети,
О не забути цього нам повік.

Увись злетіли птахи гордовиті,
Їх наздогнати кулі не змогли
А на землі червоним стало жито
Від крові тих, що в ньому полягли.

Тоді здалось лелекам, що настала
Найдовша із усіх-усіх ночей...
Крізь смерть і дим катам благали кари
Шістсот сімнадцять вбитих пар очей.

Здіймався дим, гнав птахів вище й вище,
Вже й гнізда загубилися в імлі...
І довго ще ятрилось попелище,
Мов велетенська рана на землі.

Де б не були у світі предалеко, —
Дорогу пам’ятайте ви назад.
В своє село вертайтеся, лелеки,
Чекають вас і люди, й річка, й сад...

Радіють сонцю люди і лелеки,
Весна над краєм вічна, як життя!
До обеліска тягнуться смереки,
Кладе там квіти матір із дитям...

Богдан МЕЛЬНИЧУК.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994; збірка пісень «Сад любові», Т., «Воля», 2009.

[Інф.: 20.09.2012. Оновл.: 20.09.2012]