Статті

Село Стінка Бучацького району

  • Друк

Село Стінка Бучацького району Тернопільської області



Коротка інформація про село

СТІНКА — село в Бучацькому районі. Центр сільради, якій підпорядковані с. Млинки і х. Медведівці. Розташоване на лівому березі р. Дністер і Баришка за 24 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач. Населення — 2249 осіб (2007).

Перша писемна згадка — 1453. Від 1797 діяла дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1921 збудовано мурований храм; на подвір'ї церкви — хрест до 1000-ліття хрещення Русі, 2 могили священиків. 1928 відкрито Народний дім. До 1939 діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, читальні «Просвіти» й ім. Качковського, Братство тверезості, аматорський гурток, дитячий хор, гурток «Сільського господаря», землеробський вишкіл молоді, секція господинь.

2000 на кошти уродженця села І. Федоріва споруджено греко-католицьку каплицю, є фігура Богородиці (2002). Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1978), пам'ятник Борцям за волю України (1992), встановлено погруддя Т. Шевченка (1996). 2005 реконструйовано молитовний дім ХВЄ.

Серед відомих жителів: о. Я. Гавацький, який зініціював реконструкцію церкви, побудову Народного дому, читальні, кооперативи і кредитівки; М. Шастків — провідник «Лугу», самодіяльний режисер і актор, диригент місцевого хору, скрипаль, П. Мельник — д-р агрономії, бібліотекознавець, культурно-громадський діяч. Під час 2-ї світової війни багато жителів села еміґрувало за кордон, серед них М. Боєчко, І. Федорів, І. Франів, М. Шмігельський - нині діячі українських громадських організацій Канади. У Стінці народилися заслужений майстер народної творчості України М. Варениця, поетка, публіцист Н. Степула, фотомайстер С. Червінський, громадсько-політичний діяч Г. Яворський.

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури (3 тис. до Р. Х.) і Стінківського давньоруського городища (12-13 ст.); на околиці села є унікальний ранньохристиянський печерний храм. Працюють ЗОШ 1-3 ступенів, дошкільний заклад, Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, млин, 2 пилорами, відділення зв'язку, ветеринарна аптека, перукарня та мережа торгових закладів.

Н. Гринчишин.

ПЕЧЕРНИЙ РАННЬОХРИСТИЯНСЬКИЙ ХРАМ — святилище, культова споруда у травертиновій скелі.

Розташований серед грабового лісу в нижній частині крутого лівого схилу р. Дністер на висоті 15-20 м над поверхнею води в річці. Вхід до храму — біля підніжжя скелі у невеликому ґроті карстового походження: довжина — 3 м, ширина — 2 м, висота — 1 м. У його стелі є отвір шириною близько 1,5 м, через який можна потрапити до штучно утвореного приміщення на 2-у ярусі — християнського храму, вирубаного у травертинах. Храм має форму неправильної трапеції: довжина найдовшої стінки — 8 м, ширина — 9 м, висота — 4 м. У центрі східної стіни — квадратний вівтар, заглиблений у породу на 3 м зі зображенням посередині солярного знаку у вигляді свастики діаметром 30 см. На північній стінці зображено хрест із розширеними кінцями, на східній — хрест із додатковими елементами у вигляді косих ліній вгорі та внизу, на південній(?) — стилізоване зображення звіра у стрибку довжиною 30 см. На кожній стіні зображено знаки у формі петлі, решітки, прямокутника, латинських і кириличних літер. Біля нижнього ґрота знайдені фраґменти гончарного посуду з орнаментом у вигляді прямих ліній періоду Київської Русі. Це свідчить, що християнський храм функціонував уже в 12-13 ст.

Наявність солярних геометричних знаків і докириличних письмен вказує на те, що храм виник, можливо, значно раніше, ще за часів язичництва, тобто до офіційного прийняття християнства на Русі.

О. Волік, Й. Свинко, Г. Яворський.

СТІНКІВСЬКЕ ДАВНЬОРУСЬКЕ ГОРОДИЩЕ — залишки старовинного укріпленого поселення на околиці села. Археологічна пам'ятка місцевого значення (рішення виконкому Тернопільської обласної ради №147 від 22.03.1971). Розташоване в урочищі «Городище», на високому мисі, омитому з півночі, заходу та півдня глибоким яром р. Бариш (лівий берег), зі сходу — потічком Жванець (правий берег), що впадає в річку. Трикутна площа близько 4,5 га.

На поверхні та в розвіданих шурфах зібрано багато уламків кераміки 12-13 ст., знайдено енколпіоніз давньоруськими написами і фраґмент скляного браслета. Городище обстежене: 1975 — експедиція ТОКМ під керівництвом І. Ґерети, 1988 — М. Ягодинської.

Г. Яворський.

Джерело:
Тернопільський енциклопедичний словник, т. 3, Тернопіль, 2008.



Стінківські легенди

Записав 1965 р. П. МЕДВЕДИК у с. Космирин Бучацького р-ну від Д. КАРАЧА, 67 р.

Відлюдник Магдюк

Записав 1980 р. П. МЕДВЕДИК у х. Глибока Бучацького р-ну від О. ДОРОГОГО, 66 р.

Чому скасували панщину?



Стінка із супутника

або дивіться збільшену мапу на сайті www.maps.google.com

[Інф.: 26.07.2008. Оновл.: 13.08.2012]