Бучацький район

Вірші про село Зубрець

Галина ШМИГЕЛЬСЬКА

(с. Зубрець)

ЗУБРЕЦЬ

Відгомонять травневими дощами
Напівказкові юнії роки.
Знов, як колись, пройдусь тими стежками,
Котрими вирушала у світи.

Тут церква в липах стала на горбочок —
Опора для усіх людських сердець.
Землі Вкраїнської малесенький куточок —
Моє село, чарівний мій Зубрець.

Тут терпко пахнуть нерозквітлі рожі
Під захистом гіллястої верби.
Їх ненароком колихнув прохожий —
В траву упали перли — дві сльози.

Що ж змушує людей краси зрікатись?
Село лишати на усе життя?
Їм спокій вже не відшукати,
Назад уже немає вороття.

А я Зубрець ніколи не покину,
Куди б мене життя не завело.
З країв далеких в думці я прилину
У край дитинства — у моє село.

І я колись росою чи сльозою
Впаду на трави, на жита, зело.
Чи піснею злечу у піднебесся
Про рідну землю, про Зубрець — моє село.

» попередній вірш « » вірші про Бучаччину « » наступний вірш «

» увесь список поетичних збірників про міста і села Тернопілля «

[Інф.: 31.10.2009. Оновл.: 31.10.2009]