БАРИШ — село в Бучацькому районі. Центр сільради, до якої приєднано хутори Гаї Бариські та Гутишино.

Розташоване на березі р. Бариш – притоки Дністра, за 15 км від райцентру і 14 км від найближчої залізничної станції. Населення 2494 особи (2003).

Перша писемна згадка – 1454, згідно з Актами гродськими і земськими. 1558 стало власністю Язловецьких. 1559 польський король Сигізмунд ІІ Август дав дозвіл перейменувати Бариш на місто. У результаті нападів турків і татар містечко занепало. Його відродження розпочалося після 1680, коли шляхтичі Шавловські привезли із західної Польщі багато поселенців. Бариш мав статус міста до 2-ї світової війни. Діяли каса ощадності та позичок (із 1904), товариство «Січ» (з 1912), читальня «Просвіти».

Є церква Воскресіння Христового (1864) та фігура Матері Божої (2000). Встановлено кам’яний хрест на честь скасування панщини, пам’ятник воїнам односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), споруджено символічну могилу УСС (1991; кам’яна). Діють ЗОШ 1–3 ступенів, бібліотека, цегельний завод, столярний цех, млин, пилорама, є дендропарк.

У селі народилися громадський діяч, інженер у США П. Борушенко, піаністка, професор музики Л. Борушенко-Моро, федеральний суддя США Б. Футей – «Почесний громадянин села Бариш». Це звання за активне сприяння місцевій територіальній громаді в здійсненні благоустрою, підведенні газу до сільських осель, велику спонсорську та практичну допомогу щодо поліпшення добробуту односельців також присвоєно (2003) єпископові Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ П. Василику, священикові УАПЦ с. Бариш П. Висоцькому, пенсіонерові з української діаспори в Канаді П. Гишці, керівникові секретаріату обласної ради, депутатові обласної ради від Бучацького виборчого округу №4 Г. Яворському.

Нестор НЕДІЛЕНКО

• І ОСВЯТИТЬСЯ КРОВ'Ю ЙОРДАНСЬКА ВОДА (19 січня 1947 року у селі Бариш в нерівному бою з енкаведистами героїчно загинули вояки УПА Калинюк і Гук)


• СЕЛА МОГО КРАСА НЕПОВТОРНА
  
• СТРІЛЕЦЬКА МОГИЛА